Півзахисник Атлета Даниїл Юшко у матчі з Авангардом взяв безпосередню участь у двох вирішальних голах – забив сам на 89-й хвилині та віддав результативну передачу. Цей успіх допоміг киянам не лише реабілітуватися перед вболівальниками за стартові невдачі, а й здобути першу перемогу в нинішньому сезоні Другої ліги.

Сьогодні Атлет лідер за втраченими очками – має гру в запасі і відстає від першого Ребела, саме у матчі з яким в першому турі у Атлета єдина поразка, на два очки. Чималий внесок у цей результат зробив саме ексгравець Ребела клубу Даниїл Юшко. У четвертому турі він допоміг своїй команді здолати Авангард, здобувши першу перемогу в сезоні.

Журі сайту Sport Arena та пресслужба ПФЛ визнали вінгера найкращим у турі за підсумками вольової перемоги 3:2. Його внесок став вирішальним у матчі, де команда прагнула проявити характер, зняти психологічний тягар та підтвердити свої амбіції на лідерство у групі.

Найкращий гравець 4-го туру Другої ліги Даниїл Юшко в ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena поділився враженнями від драматичної розв’язки на останніх хвилинах, розповів про комфорт на позиції вінгера та оцінив командні цілі боротися за найвищі місця.

– Даніїле, вітаємо з почесним званням найкращого гравця туру! Які емоції залишив той самий матч із Авангардом, який витягли буквально на останніх хвилинах?

– Дякую! Емоції, звичайно, дуже позитивні. Матч вийшов непростим, але найголовніше, що ми до кінця вірили у свої сили й змогли здобути перемогу. Такі матчі особливо запам’ятовуються. Щасливі, що вдалося набрати важливі три залікові пункти.

– Коли на табло йшла вже 85-а хвилина, а ваша команда поступалася в рахунку, за рахунок чого вдалося знайти в собі сили та переломити хід поєдинку?

– Думаю, в першу чергу завдяки характеру та командній підтримці. Ніхто не хотів опускати руки. Ми продовжували грати вперед і розуміли, що ще можемо змінити ситуацію. У підсумку наша наполегливість дала результат.

– Опишіть свій гол на 89-й хвилині: коли Назар Гаркуша віддавав передачу, чи було внутрішнє відчуття, що зараз вирішується доля всієї гри?

– Назар дуже добре відібрав м’яч, пройшов флангом і здорово віддав мені передачу. Мені вже залишалося тільки правильно підставити ногу та влучити у ворота. Звичайно, розумів, що це кінець матчу і цей момент може стати вирішальним, тому дуже щасливий, що вдалося забити.

– Ця перемога стала першою для Атлета у нинішньому сезоні Другої ліги. Наскільки сильно «висів» психологічний тягар через відсутність перемог у попередніх турах?

– Звичайно, хотілося якомога швидше перемогти. Безумовно, відсутність результату психологічно не може не тиснути на команду. Всередині колективу ми продовжували працювати й вірили, що перемога прийде. Добре, що нам вдалося здобути її саме в такому матчі.

– У тому ж матчі ви відзначилися і гольовою передачею на Віталія Мица. Який із моментів – асист чи забитий м’яч – приніс більше емоцій?

– Напевно все ж відзначу забитий м’яч, адже він був наприкінці матчу і фактично допоміг нам переломити гру. Але результативна передача також приємна, адже завжди хочеться допомагати команді забивати.

– Ще на початку зустрічі ви пробивали здалеку і змусили серйозно попрацювати голкіпера суперників. Чи була установка від тренера частіше перевіряти воротаря ударами з дальньої дистанції?

– Ми розуміли, що можна пробувати бити здалеку. Якщо є можливість для удару, потрібно нею користуватися. У тому моменті не забив, але добре, що вдалося створити небезпечний момент.

– Наскільки комфортно почуваєтеся на позиції вінгера в тактичній схемі команди на старті цього сезону?

– Почуваюся комфортно. Мені подобається грати на фланзі, брати участь в атаках, загострювати ситуацію та допомагати команді в обороні. З кожною грою намагаюся краще розуміти вимоги тренера і приносити більше користі команді.

– Які глобальні цілі ви ставите перед собою та командою на цей сезон у Другій лізі?

– Особисто хочу прогресувати з кожною грою, стабільно виступати та допомагати команді результативними діями. А головна командна ціль – виходити на кожен матч лише з думками про перемогу, вигравати кожну гру та боротися за найвищі місця в турнірній таблиці.

БЛІЦ

Народився в Києві

Розпочинав у дитячо-юнацькій спортивній школі №21 на ДВРЗ, де моїм першим тренером був Руслан Васильович Шапаренко. Потім я перейшов у Схід, де провів три-чотири роки під керівництвом Сергія Анатолійовича Павлова. А у віці 16-17 років грав за київський Арсенал, де тренером був Валерій Васильович Кінашенко. Кожен з них дав мені дуже цінний досвід, який допомагає й досі.

Улюблений клуб? Слідкую за Барселоною, мені дуже подобається їхній стиль гри – швидкий, комбінаційний і з акцентом на контроль м’яча. Завжди цікаво спостерігати, як вони вибудовують атаки і створюють моменти.

Улюблений гравець? Якщо говорити про мого кумира, то це безумовно Ліонель Мессі – мені дуже подобається його бачення поля та техніка. А серед гравців, які зараз грають на моїй позиції в Європі, можу виділити Доку, Мбаппе, коли він грає вінгера, та Рафінью – стежу за ними і намагаюся брати щось корисне для себе.

Моя мрія в футболі – постійно розвиватися як гравець, прогресувати і допомагати команді досягати найкращих результатів. Хочу грати на високому рівні, набиратися досвіду і досягати як особистих, так і командних цілей.

Ярослав Кроха

Джерело: sportarena.ua